Цілий день сьогодні гуляла Києвом. Сама. Інколи  це дуже прикольно.
Сиділа на Майдані, охолоджуючи ноги у фонтані. Підійшов якийсь дивний хлопець. Сів поруч.

- Девушка, у Вас красивые боссые ноги.Можна? (намагається взяти мою ногу)
- А що Ви хочете зробити?
- Я хочу познакомиться с Вашими ногами...

Він мені був схожим на маньяка, який вивчє жіночі ноги, типу як Гренуй вивчав запахи...

***
Ніч та на сьоме липня, коли вже край.
Вистою, випливу, видублюсь, аж нема
Більше твоїх зап’ясть, ти сама стоїш,
А на проспектах липень став, не думай.
Мам, над Дунаєм скрізь потаскав туман
Та лободонька, щириця, полин, спориш,
Сам же як став, так і стій, та купався Йван,
Видимо воїнства риз, прапорів, хрестів.
Кволий чернечий лик у Великий Піст.
Рій обступає, ти в свій навіжений тан
Осінню, осінню, вереснем хворих снів
Душу вриваєш та аж за Калинів Міст.
Мнется Калинів Міст, ти у липні будь,
Ти не виходь з-під стріх, не виходь на світ,
Наче коня не мав чи стежки не знав,
Чи та сестра учинила чергову муть,
Чи не знайшов през чергову річку черговий брід,
А хоч знайшов, так не втримався і упав,
Кортик уп’явся в тіло, і сам не свій
Всенький звитяжний флот похилив чоло.
В даній країні у липні рука в крові.
Візьми білу руку, о Боже, бери й старій,
Старій на століття, на еру, на це село,
На ці комбінати, на липні старі й нові.
А далі мовчи і бери вже до рук лице,
Бери карі очі, о Божечки, не тремти.
Дивись на багаття й бери молоді літа.
Туман над Дунаєм, і ось гомониш з мерцем,
І скрізь манекени з риз, прапори, хрести,
Та тихий Дунай, та його нетривка вода.
 

п.с. як на мене, дуже цікаве поєднання сучасних та фольклорних мотивів...

Вірш Вови Худенка. Наразі єдиний,який є у мене в друкованому вигляді. Я вважаю цю людину геніальною

***
Заколише сама, заколише вчорашня зима,
Та уже не поверне на хату, в степи не поверне.
А над річкою скрізь розпластався, ну ясно – туман.
Заколише зима в цю застьобану чокнуту еру.
Ти не вічний, а так, то ж постій та іди покимар,
Та візьми в чисті руки міста і обламані крила,
А як хто попитає тебе, де ти був, не 'твічай,
Не колись, в який бік твоя юність летіла, летіла.
Зайвий кипіш, в трубу, хай летить, провтикав, чуєш, ма',
Я візьму гривень двадцять на їхню понтову тусовку,
Ну а мо' й не дійду, і мене заколише зима -
Чось так стрьомно держатись за цю одноразову голку.
А вірші ці - деструкція, кіч, я тут все поздирав,
Розшманав по казармах і корешах, чухах, колегах,
Пострибав по дорогах, засипаних листям дворах,
По шарфах «Шахтаря» та його обідрАних аренах.
Селяві, я прощаю усіх, хто ще досі живий,
Хто продався, продав, драпонув, обернувся на сявку.
Відлітає із липня останніми бджолами рій.
Я прощаю останню в цім липні смарагдову нявку,
Я прощаю останніх садистів своєї землі,
Я прощаю заляпані крівцею леза багнетів,
І коли нас усіх перетворять на вбогих калік,
Я прощу їхні дії й мене оголосять поетом.
Хай минає фуфло, половина котрого - обман,
Половина з котрого – вожді, президенти і р’яні.
Я колись затуплю, і мене заколише зима
Да і втопить у цій вселюдській сніговиці-омані…
 

шось воно якось трохи пєчально... 

 

 

хвора я,це вже було,але тут відео у кращій якості (і з іншого ракурсу:))
 

 

Повернулася із Сахаджа Йоги,враження двоякі, але мене розважила жіночка, яка постійно намагалася щось запитати і казала, що в неї якісь проблеми(я так і не зрозуміла які),а той чувак,який усе проводив,казав,що дасть їй змогу висловитись пізніше, в результаті вона ходила туди-сюди,а потім сказала,що ніфіга йога не допомагає і треба їй розв"язувати свої проблеми самостійно(з чим усі погодились)і  покинула аудиторію... зате після сеансу медитації,коли вже всі розходились,я помітила,що вона-таки знову повернулася і,схоже, навіть попередньо медитувала з усіма...

Я сьогодні піду пробуджувати свою Кундаліні на Сахаджа Йогу.Ось так:))))))) 

- А у вас багато студентів виступало?
- та не дуже... я і Оля...


пробачте за якість,точніше за її відсутність;)

 

а Оля сьогодні поїхала...

їду зустрічати маму... 

ранок почався повідомленням в ICQ від знайомого "А у тя був колы неб.секс?", пізніше "А скилкы xлопцив було ?","А тоби xо4ется?","А що ты робыш як xо4ется?","А як ты гадаеш, секс о4ущуе душу?"
А кажуть, як день почнеш....

Я сьогодні виступаю,до речі, біля музею Гончара (десь у проміжку між 14.15 і 15.00).Приходьте,якщо що

Мені сьогодні прився один король, який ввів заборону( і для себе також) пересуватися надто швидко, максимальної швидкості не пам'ятаю,але виконання наказу виглядало прикольно...

надихнула музика
 

Насправді я скучатиму за Ніжином... Це місто вибрало мене, а не я його, і я цим деякою мірою навіть пишаюся... Так багато всього позаду, а першокурсники сприймають мене за свою ровесницю, що трохи веселитьі втішає,бо у моїх планах ще багато чого попереду;))

Але у мене забрали студентський,і я уже починаю нервувати...

У неділю виступатиму на "Країні Мрій" у складі двітисячідесятників(смішне слово,правда;)). Можливо, в суботу теж, але у іншому складі.

Напишіть мені щось приємне,щоб я не сумувала...;)

 

  

 

Отакий лист прийшов деканові на моє ім'я від організації,де я проходила співбесіду. Вони вирішили,що я надто творча і мені буде нудно у них працювати, але ми тоді так гарно з ними поспілкувалися,що вони,певно,вирішили мене не забувати;)))))))такшо будемо "не втрачати надію";))))

п.с. краплі на папері - від дощу

а я від сьогодні спеціаліст!!!!можна вітати;))))))))))