Тань-Мань

Не печалься, маленька.
Усе так, як є,
Не за щось у тобі,
А тому, що так краще.
Не печалься:
На ранок знов сонце зійде –
І ти всім усміхнешся,
Свій біль розсотавши
На тонкі павутинки
Проміння… Життя –
То не манна небесна,
Але й не отрута,
То є диво і дар
Все-в-собі-відчуття…
Ось тому і буває
Серцям нашим скрутно…

Не печалься,
Усе буде ліпше за сни,
Візерунок із мрій
Проступає на долі…
Ти сама собі – все…
І відлуння весни
Уплітає діези
У пасма бемолів… :))

ее...