Тань-Мань

Інколи дуже дивно виходить. Ти собі живеш, називаєш людей друзями, радієш їхнім перемогам, пробачаєш час від часу  якісь колючі слова, забуваєш, не подаєш вигляду... намагаєшся якось підтримати, а потім приходить такий момент, коли - бац!!! І всьо. І ти думаєш : "А нафіга мені бути такій хорошій? А нафіга мені пробачати?.."І, блін, в мені немає злості. Суцільне розчарування. І ще, знаєте, така порожнеча...
А заздрість - це дуже погано. Треба декому боротися з цією штукою. Нє, я розумію, хочеться людям побути нєгатівними пєрсанажамі... Ну і хай. Ніхто ж не забороняє.
Казати те, що ти думаєш, - це одне. А шукати, де б тебе болючіше вдарити - це підло. І низько.
Мені дуже прикро. Відкриваєш людям душу - а  вони туди плюють. Да, гламурнєнько. 

Тільки через деякий час хочеться тримати дистанцію. Бо ДУЖЕ неприємно.

 
Можливо, це не дуже логічно, але я відчуваю себе цілісно лише у випадку абсолютної  відсутності видимої цілісності ( накрутила щось дивне, але хто захоче, зрозуміє). Дуже часто хочеться змінювати картинки,подеколи повертаючись до попередніх. Ми ніколи не відчуваємо одну емоцію двічі, хіба що її ядро. Ми ніколи не думаємо тими самими словами, але це не впливає на суть наших переконаннь. У кожному з нас є щось глибше,ніж ми розуміємо.

Насправді я скучатиму за Ніжином... Це місто вибрало мене, а не я його, і я цим деякою мірою навіть пишаюся... Так багато всього позаду, а першокурсники сприймають мене за свою ровесницю, що трохи веселитьі втішає,бо у моїх планах ще багато чого попереду;))

Але у мене забрали студентський,і я уже починаю нервувати...

У неділю виступатиму на "Країні Мрій" у складі двітисячідесятників(смішне слово,правда;)). Можливо, в суботу теж, але у іншому складі.

Напишіть мені щось приємне,щоб я не сумувала...;)

Сьогодні спостерігала за столичним хаосом  - світ здається іграшковим. Є іграшки красиві, а є звичайні. А є взагалі не потрібні... Тільки ними теж граються. Бо так треба.

А коли зустрічаються дві іграшки - вони починають гратися одна з  одною. Чи то одна одною. Частіше друге.